Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понапікати

Понапікати, -ка́ю, -єш, гл. Напечь. Всього понапинано. Мнж. 130. Вона заходилась, понапікала хліба. Грин. II. 85. Мати понапікала й понаварювала. Левиц. Пов. 154.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПІКАТИ"
Вдовиченко, -ка, м. = удовиченко.
Вибродити, -джу, -диш, гл. Исходить, бродя. Все море вибродив. ЗОЮР. ІІ. 69.
Підхожий, -а, -е. Похожій. Вийшла дівчинка, підхожа до молодого гусеняти. Г. Барв. 42.
Повстрічати, -ча́ю, -єш, гл. Встрѣтить. По городу тоді гуляла, коли троянців повстрічала. Котл. Ен.
Подать, -ти, ж. = податок. Ой сам же Бог бачить з неба, що на подать грошей треба. Чуб. V. 621.
Посклярувати, -ру́ю, -єш, гл. Побыть стекольщикомъ.
Тобілка, -ки, ж. = табівка. Гол. Од. 67.
Трояко нар. = трояково.
Хверцювати, -цюю, -єш, гл. Щеголять, франтить. Хверцюй же тепер простоволоса.
Шипкати, -каю, -єш, гл. О птицахъ: хрипло кричать, чирикать. Ґотур шипкає. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАПІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.