Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понасміттювати

Понасміттювати, -тюю, -єш, гл. = понасмічувати. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАСМІТТЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАСМІТТЮВАТИ"
Безґрунтовно, нар. Безпочвенно, неосновательно.
Блоховник, -ка, м. Раст. Mentha Pulegium L. ЗЮЗО. I. 128.
Борочок, -чка, м. Ум. отъ бір.
Виникнути Cм. виникати.
Злоба, -би, ж. Злоба. К. Іов. 12. Чернеча злоба до гроба. Ном. № 202. У жінки злоба така люта. Міусск. окр. злобу́ взя́ти на ко́го. Озлобиться.
Марнові́рство, -ва, с. Суевѣріе. Желех.
Охвиціант, -та, м. Офиціантъ, лакей. І сказано — у пана охвиціантів тих повно. Рудч. Ск. II. 204.
Поперемуровувати, -вую, -єш, гл. Перестроить каменныя постройки.
Соколиха, -хи, ж. Соколиха, соколья самка. Соколихо-мати, коня не продати. Чуб. V. 886.
Тафа, -фи, ж. = тахва. Рудч. Чп. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАСМІТТЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.