Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понапридбовувати

Понапридбовувати, -вую, -єш, гл. Пріобрѣсть (во множествѣ). Усю ж то одежу порозбірав, і хрести, і намиста, і рушники, і усякії подарки, що понапридбовувала за дочками давати. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПРИДБОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПРИДБОВУВАТИ"
Вивага, -ги, ж. Взвѣшиваніе.
Коропа, -пи, ж. Жаба. Вх. Зн. 28. Ум. коро́пка.
Мі́ряний, -а, -е. Измѣренный. Моє лихо, моє горювання зовсім иншою мірою міряне. Г. Барв. 226. Там не міряні милі. Чуб.
Пастуший, -а, -е. Пастушій. Чиїх батьків я наровні не ставив з пастушими собаками моїми. К. Іов. 63.
Перекликатися, -каюся, -єшся, гл. Перекликаться. Сичі в гаю перекликались. Шевч. 26.
Підбійка, -ки, ж. = підбій 1. Канев. у.
Підлепний, -а, -е. 1) = підлепливий. Рк. Левиц. 2) підле́пне шило. Шило для обшивки подошвъ и стелекъ. Вас. 161.
Полудуватий, -а, -е. Съ бѣльмомъ на глазу. Лубен. у. (Леонтовичъ).
Приторкатися, -каюся, -єшся, сов. в. приторкну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Дотрагиваться, дотронуться. Простягти руки, приторкнувсь до його. Єв. Л. V. 13. Як задзвонять у дзвін, приторкнись до його рукою, зараз почуєш, що дзвін дріжить. Ком. II. 34. Та хоч покуштуй, та хоч губою приторкнись. МВ. ІІ. 239.
Часловець, -вця, м. Часословъ. Левиц. І. 243.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАПРИДБОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.