Пашенний, -а, -е. Хлѣбный. паше́нна яма. Яма для храненія зерноваго хлѣба; имѣетъ форму колокола, узкимъ концемъ вверхъ, внутри обмазывается глиной и обжигается. Виголодавсь, як собака в пашенній ямі. паше́нна комора. Амбарь для ссыпки зерна.
Полистуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Переписываться съ кѣмъ нѣкоторое время.
Полявина, -ни, ж.
1) Поляна. Пасли овець на полявинах.
2) полявина. Часть невода: пространство сѣти изъ 4-хъ ячей дев'я́тки или трехъ семиразки; черезъ каждыя двѣ полявини по длинѣ невода прикрѣпляютъ поплавокъ.
Порозгублювати, -люю, -єш, гл. Растерять (во множествѣ). Поки донесеш, то все порозгублюєш.
Сердечний, сердешний, -а, -е. 1) Сердечный, искренній. Одцуралась нас близькая й далекая, вся названая, сердешная родина. 2) Бѣдняга, достойный сожалѣнія, злосчастный, злополучный. Несповита заплакана сердешна дитина. Ти, козаче сердешний, який же ти безпечний. Поодрубував руки й ноги, — все за той сердешний хліб. 3) сердешне дерево = сердешник. 4) — шна трава. Раст. Orobus vermis L. Ум. сердешненький.
Стискатися, -каюся, -єшся, сов. в. стисну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Сжиматься, сжаться, сдавливаться, сдавиться, стискиваться, стиснуться. Уже в його й рука стискалася в кулак. 2) Сбиваться, сбиться въ кучу, столпиться. Чого це ви так стиснулись, як вівці? 3) — плечима. = стискати 3. Стиснувсь плечима та й пішов.
Трахтирник, -ка, м. Трактирщикъ.
Умовчати, -чу, -чиш, гл. Смолчать, помолчать. Вона така, що нікому не вмоччить. Горе не умовчить.
Усобиця, -ці, ж. Усобица. Кріваві всобиці гамуєш.
Штудерний, -а, -е. 1) Хитрый.
2) Замысловатый, искусный.
