Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понарікати

Понарікати, -ка́ю, -єш, гл. Назвать, наименовать (многихъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАРІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАРІКАТИ"
Відпалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відпалитися, -люся, -лишся, гл. При степномъ пожарѣ поджигать траву, чтобы вызвать встрѣчный пожаръ и такимъ образомъ прекратить дальнѣйшее распространеніе пламени. О. 1862. V. Кух. 31.
Грімни́й, -а́, -е́. Грозный, громовой. Звертається до козаків понуро і з грімкою мовою. Стор. МПр. 161.
Ґре́йцар, -ра, м. Крейцеръ (монета). Старче божий, чим я тебе обдарю, коли я не маю, хиба два ґрейцари простих. Драг. 267.
Мила́й, -лая, м. Родъ хлѣба. Ном. № 7570.
Невмілий, -а, -е. Неумѣлый. У невмілого руки болять. Ном. № 6021.
Песькатися, -каюся, -єшся, гл. Пачкаться. Радом. у.
Плодь, -ді, ж. Животное, тварь, все, что плодится. А в воді ще була риба й хробаки й усяка плодъ. Гн. II. 118.
Повинорювати, -рюю, -єш, гл. Выискать (во множ.). Та тут хоч печериці і єсть, так за бісовою дітворою не вбачиш їх: як де нагибають, так і повиморюють. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Тайниковий, -а, -е. Относящійся къ тайнику, спрятанный въ немъ.
Цікавитися, -влюся, -вишся, гл. Интересоваться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАРІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.