Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понапорошувати

Понапорошувати, -шую, -єш, гл. Напылить, насыпать (во многихъ мѣстахъ). Чого це в нас скрізь борошном понапорошувано? Пирятин. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПОРОШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПОРОШУВАТИ"
Да́чка, -ки, ж. Денежный сборъ, податной сборъ. Шух. І. 51.
Замію́сити, -ю́шу, -сиш, гл. = запроторити і. Мнж. 180. Cм. замаюсити.
Косиня I, -ні́, ж. Кривая линія, кривизна. Наша межа йде рівно, а далі косинею, а від косині знов рівно. Донск. обл. Міусск. окр.
Маги́рка, -ки, ж. = маґерка. Дід (бере) новий кобеняк, навет батіг новий і нову магирку і з Богом. Сим. 206.
Підсусіджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. підсусідитися, -джуся, -дишся, гл.до ко́го. Жить, находиться у кого въ положеніи підсусідка. До його всі підсусіжувалися. Драг. 218.
Пішак, -ка, м. 1) = піхурка. Угор. Вх. Зн. 49. 2) Пѣшій работникъ. О. 1862. IV. 93. 3) Пѣхотинецъ. К. Досв. 9.
Повиростати, -та́ємо, -єте, гл. Вырасти (о многихъ). Ой не журися, нене, ти тепереньки нами, ми повиростаєм та й розійдемось сами. Чуб. V. 857. Повиростали вони — усіх уже женить пора. Чуб. II. 473.
Позаморювати, -рюю, -єш, гл. Заморить (многихъ).
Посміттюха, -хи, ж. 1) Птица: жаворонокъ хохлатый, Alauda cristata L. Сіла собі над водою сива посмітюха. Гол. III. 209. 2) Бранное слово для человѣка: дрянь, негодникъ, негодница. Посміттюха яка небудь командуватиме. Конст. у.
Чапрак, -ка, м. Чепракъ. Стор. II. 165.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАПОРОШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.