Викуплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. викупитися, -плюся, -пишся, гл. Выкупаться, выкупиться, откупаться, откупиться. Викупивсь од панщини.
Висурмити, -млю, -миш, гл. Протрубить.
Дружи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Дружить. З москалем дружи, а камінь за пазухою держи. 2) Поступать по дружески. Другу дружи, а другого не гніви. 3) Женить или отдавать замужъ. Тому сина женити.... тому дочку дружити. 4) — собі. Брать въ жены. В тебе сини в царя служать, царівочку собі дружать, в царя дочку заручили та й додому пригостили. Ум. дружи́тоньки. Мої любі вечерниченьки! Вже ж бо мі на вас не ходитоньки, з панянками не дружитоньки.
Кривоніс, -носа, м. Съ кривымъ носомъ. Хоч кривоніс, аби Бог приніс.
Напі́рнач, -ча, м. 1) Та часть старинной чернильницы, въ которую вкладывавались перья, родъ пенала, составлявшаго одно цѣлое съ чернильницей. 2) = напірник.
Обточити Cм. обточувати.
Перепняти, -пну, -неш, гл. = переп'ясти. Кажуть мені річку плисти широкую та глибокую. А ні її переплисти, а ні перепняти.
Суплікувати, -ку́ю, -єш, гл. Просить. Тепер тебе я суплікую мою уважить долю злую.
Тямити, -млю, -миш, гл. 1) Смыслить, понимать. Вчилася, та й не тямить. Коли не періг, то й не пирожися; коли не тямиш, то й не берися. 2) Помнить. Тямитиме до нових віників.
Чемсати, -шу́, -шеш, гл. Лупить (кору). Cм. чимсати.
