Борінник, -ка, м. Работникъ при боронѣ.
Захрумтіти, -мчу, -мчыш, гл. Захрустѣть. Він йому так одважив києм по плечах, що аж кістки захрумтіли.
Згодува́ння, -ня, с. Вскормленіе. К. (Желех).
Кидальник, -ка, м. Рабочій, подающій снопы или сѣно при укладкѣ его. Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику і мій копілнику, і мій кидальнику!
Обійстя, -тя, с. = обийстя.
Олейник, -ка, м. Стекольщикъ. Cм. олійник.
Опалий, -а, -е. Опавшій.
Поснути, -снемо́, -нете́, гл. Заснуть (о многихъ). Діти поснули. Прийшла північ, всі поснули.
Цюцька, -ки, ж.
1) Ум. отъ цюця.
2) = комаха 1.
Штаґа, -ґи, ж.
1) Приспособленіе, при помощи котораго кожевникъ развѣшиваетъ кожу надъ чаномъ.
2) Въ мельницѣ: деревянный брусъ, въ который вставляется конецъ веретена шестерни. ,
