Визеленити, -ню, -ниш, гл. Испачкать о траву. Визеленив сорочку.
Вищербитися, -блюся, -бишся, гл.
1) Зазубриться, получить щербину.
2) Выйти изъ ряда, изъ числа. Тепер уже всі будемо за вас. — А може й не всі, може хто перейде на другий бік? — Ні, вже не вищербиться більш ні один.
Вояк, -ка, вояка, -ки, м. Воинъ. Так наші славнії вояки там мовчки проливали кров. Якого тобі ще треба? Чим не вояк? А міщане ходять, все раду радять, що тому вояці за дари дати. Ум. вояченько.
Глибина, -ні и глибиня́, -ні. ж. Глубина. Є місцями глибень така, що й дна не достанеш. Морська глибина.
Їжа, -жі, ж. Ѣда.
Обрипати, -паю, -єш, гл. Оббить, обвалить. Обрипав стіну.
Отягати, -гаю, -єш, сов. в. отягти, -гну, -гнеш, гл. Оттягивать, оттянуть (внизъ своею тяжестью). Червонці аж кишеню мені отягнули.
Переміряти, -ряю, -єш, гл.
1) Перемѣрить. Хто не вірить, той хай собі перемірить.
2) Перемѣрять наново. Там мої слідки... переміряні будуть, там моє діло перероблене буде.
Рити, -рию, -єш, гл.
1) Рыть, копать. Дніпро берег риє, риє, яворові корінь миє. Понура свиня, а глибоко риє.
2) рити на кого. Подкапываться подъ кого, строить козни. Риє та й риє на мене.
Тоголітній, -я, -є. Прошлаго лѣта.
