Городя́нський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный горожанамъ. Городянські діти. Од ледачого товариства городянського не псувалась. Городянські звичаї.
Дуб'Ячо́к, -чка́, м. Ум. отъ дуб'як.
Миша́стенький, -а, -е. 1), Ум. отъ мишастий. 2) Малорослый, съ мелкими чертами лица (о человѣкѣ).
Наплюва́ти, -люю́, -є́ш, гл. Наплевать. Наплюю я багачу, коли хліб свій молочу. і в ха́ту не наплює́. И на минутку не заглянетъ, не зайдетъ. Як до чужих, то і на увесь день, а до мене — і в хату не наплювала.
Позатоптувати, -тую, -єш, гл. Затоптать (во множествѣ).
Почовгатися, -гаюся, -єшся, гл. Потереться. Почовгались чоботи.
Приїздити, -джу́, -ди́ш, гл. Пріѣзжать. Що-дня одні виїздили, другі приїздили.
Розворина, -ни, ж. = розвора.
Смородливий, -а, -е. Смрадный.
Цюці гл. Дѣтск. мочиться. Хочу цюці.
