Ворситися, -шуся, -сишся, гл. Сердиться.
Галасувати, -сую, -єш, гл. Драть гордо, кричать, вопить. Мій дом не улиця, де кожний може галасувати. Жінки, пороспускавши коси, росхрістані і без свиток.... галасували на ввесь рот.
Годованець, -нця, м.
1) Воспитанникъ, вскормленникъ. Приняв був до себе якогось троту Петра за годованця.
2) Крестьянинъ, который завѣщаетъ кому либо свое имущество, за что наслѣдникъ долженъ до смерти кормить и поить завѣщателя.
3) Животное, откармливаемое на убой. Вже всюди вправилась, тільки ще зосталось бур'яну насікти для годованців.
Дрижене́ць, -нця́, м. = драглі 2.
Оженити, -ню́, -ниш, гл. Женить. Оженила мати неволею сина. Иногда въ приложеніи къ женщинѣ: Ой казав пан круль Варвару імити і святу Варвару з собов оженити. Нене ж моя, нене, ожени ж ти мене, бо я молоденький літа свої трачу.
Підобідання, -ня, с. Время предъ обѣдомъ. Все тута по иначому: що снідання в підобідання, а обід аж ік полудню.
Порозсуджувати, -джую, -єш, гл. Разсудить (многихъ).
Роскошкати, -каю, -єш, гл. Взъерошить.
Скакати, -чу, -чеш, [p]одн. в.[/p] скакнути, -ну, -неш, гл.
1) Скакать, прыгать, прыгнуть. Скачи, враже, як пан каже, на те він багатий. Искра з печі скакнула.
2) Только несов. в. Танцовать. Ой загадали хорошенько іграти, а парубку з дівчиною скакати. «Лучче я буду крутії гори копати, як я маю з поганим скакати».
3) скакати в гречку. Имѣть любовныя связи (внѣ брака). І до півночі там гуляли і в гречку деколи скакали.
4) — ді́да. Скакать на одной ногѣ.
Чхати, чхаю, -єш, гл.
1) Чихать. Курище к небу донеслось, Боги в Олимпі стали чхати.
2) Съ трудомъ итти, ѣхать, тащиться. Чхали, чхали, та на степу й ночували.
3) чхать мені́ на йо́го! Плевать мнѣ на него.
