Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понаплутувати

Понаплутувати, -тую, -єш, гл. Напутать (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПЛУТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПЛУТУВАТИ"
Буйволяка, -ки, м. Ув. отъ буйвіл.
Жирови́тий, -а, -е. Прожорливый. Жировитий чоловік. Н. Вол. у. Корній жировитий — сам цілий хліб ззість. Н. Вол. у.
За́гарь, -рю, м. и за́гарь, -рі, ж. Угаръ отъ горящихъ углей. Вх. Зн. 18.
Мулки́й, -а́, -е́ 1) Илистый. 2) — брус. Мягкій точильный камень. Канев. у.
Осуружитися Cм. осоружитися.
Перекидки нар. Кувыркомъ.
Позбужати, -жаю, -єш, гл. = позбуджати. Ранніх солов'їв позбуджала. Чуб. V. 588.
Поченцювати, -цюю, -єш, гл. Побыть монахомъ.
Станя, -ні, ж. = стайня. Пішов до стані, так не добере собі коня. ЗОЮР. I. 125. Ой є в мене три коні на стані. Грин. III. 234. Ум. станенька. Мет. 287. Станечка.
Сусід, -да, м. Сосѣдъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. Мет. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАПЛУТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.