Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понапрядати

Понапрядати, -да́ю, -єш, гл. Напрясть (во множествѣ). Г. Барв. 330. Тонкого сувій полотна мати для неї задержала, а то вже все вона понапрядала. Г. Барв. 208.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПРЯДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПРЯДАТИ"
Видельце, -ця, с. = виделка. Левиц. І. 495. Также и во мн. ч.: видельця. Той. тільки й остався, в кого або чарка в руці була, або закуска на видельцях. Св. Л. 203.
Граби́телька, -ки, ж. Грабительница. Аф. 367.
Десяти́нець, -нця, м. Крестьянинъ обрабатывающій чужую землю по договору отъ десятины. Херс.
Джолґону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = Джигонути. От одна (oca) як джолґоне його. Мнж. 113.
Ласувати, -сую, -єш, гл. Ѣсть что-нибудь вкусное, лакомиться; роскошествовать. Лежить та ласує медком. Гліб. Поли ласувать, то ласувать, — бий, жінко, ціле яйце в борщ! Ном. № 5062.
Навкі́с нар. = навкоси́. Желех. Cм. навскіс.
Печовий, -а́, -е́ Къ печи относящійся. Волч. у.
Повз нар. Мимо. Що повз мій двір, ворітечка голубка летіла. Мет.
Попоночіти, -чіє, гл. безл. Стемнѣть. Уже попоночіло. Конст. у.
Халупа, -пи, ж. Лачуга, избенка. Ном. № 12703. Чуб. II. 196. Ум. халупка. Вільно губці в своій халупці. Ном. № 6812.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАПРЯДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.