Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понариґовувати

Понариґовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и кариґувати, но во множествѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАРИҐОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАРИҐОВУВАТИ"
Дякі́вня, -ні, ж. Домъ дьячка. Угор.
Запа́зушний, -а, -е. О ребенкѣ: грудной. Ще мале дитя, запазушне. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Звіря́чий, -а, -е. Звѣрскій, звѣриный.
Зостанок, -нку, м. = останок. Мабуть ше здужав би на зостанку віку вам заграти. Гацц. Аб. 65.
Наджа́ти Cм. наджинати.
Підітнутися, -ну́ся, -нешся, гл. = підтятися. Ніжки їй підітнулись — упала. МВ. І. 76.
Поповий, -а, -е. = попів.
Хліборобка, -ки, ж. Женщина, занимающаяся хлѣбопашествомъ.
Чинч, -чу и пр = чинш и пр. Давала чинчу до двора ковбас десятків з три латину. Котл. Ен. IV. 43.
Шпірувати, -ру́ю, -єш, гл. Сѣчь, мучить. Паничі Йвася шпірують — не догодив. МВ. 1. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАРИҐОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.