Деру́н, -на́, м. 1) Грабитель. Піп-дерун дере і з живого, і з мертвого. То такий дерун, що з Xриста зняв би. 2) Взяточникъ. 3) Чесальщикъ шерсти. Ум. Деруне́ць.
Змагатися, -га́юся, -єшся, гл. Спорить. Не в правді братік кохався, що за сестрицю змагався. Ой добре, добре чуже дитя бить, що ні свариться, ні змагається. Змагались тоді між собою. Змагається з нами, що нема у світі ані добрих людей, ані правди у людей.
Кумка, -ки, ж. Ум. отъ кума́.
Мі́рник, -ка, м. 1) Землемѣръ. 2) Мѣра сыпучихъ тѣлъ въ 4 четверика.
Переселянин, -на, м. = переселець.
Підгонити, -ню, -ниш, сов. в. підігнати, -жену, -не́ш, гл.
1) Подгонять, подогнать. Підігнав воли до воріт, аж вони стали, не хочуть іти.
2) Подгонять, подогнать, торопить, поторопить. А ну піджени вороного, а то йде як неживий. Та ну бо неси швидче! — Чого ти мене підгониш?
3) Подбивать, подбить. Підгонити клинєм.
Попередумувати, -мую, -єш, гл. То-же, что и передумати, но во множествѣ.
Просуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. просунутися, -нуся, -нешся, гл. Просовываться, просунуться, пролѣзать, пролѣзть, протискиваться, протиснуться. Аж там такий ліс, такий густий, що ні пройти, ні просунуться. У хатах уже і просунутися ніде.
Струдитися, -джу́ся, -дишся, гл. Изнуриться отъ работы, истомиться, измучиться.
Чиняти I, -няю, -єш, гл. Вычинивать, выдѣлывать, дубить. Шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє.
