Болото, -та, с.
1) Болото. Насміялась верша болоту, аж і сама в болоті.
2) Грязь. Не ходи туди, де ликом зав'язано і болотом замазано.
3) Збив го на болото. Избилъ его до безпамятства. Ум. болітце, болотечко. Доріжку проложив аж до того болітця, що коло мостка.
Відлога, -ги, ж. Капюшонъ (въ верхней одеждѣ).
Забри́шкати, -каю, -єш, гл. Заважничать, зачваниться; закапризничать.
Заколо́ти, -лю́, -леш, гл. 1) Заколоть. Занудило коло серця, закололо в боку. Злякався — аж у п'яти закололо. 2) Заколоть, убить колющимь оружіемъ. 3) Зарѣзать (о свиньяхъ). Прийди, серце Миколю, поросятко заколю.
Збан, -ну, м. = дзбан. Ішов красний пан, ніс води збан. 2) Родъ узора въ вышивкѣ.
Клюга, -ги, ж. Металлическій наконечникъ копья. Чи не носить хто клюги в кишені? — Я ношу! У мене й ратища постругані... — І в мене клюга за халявою... — Не гаразд, братці, як пан із надвірніми наскочить. Колоти їх по́рано ще... Кете сюди, позасовуємо під сіно. — Люде достають із кишень і з-за халяв клюги тисовії.
Набря́кнути. Cм. набрякати.
Плавний, -а́, -е́ Пловучій. плавна сітка. Cм. сітка.
Попригороджувати, -джую, -єш, гл. Пригородить (во множествѣ).
Сипкий, -а, -е. 1) Сипучій. Сипкий пісок. 2) Разсыпчастый. Картопля сипка.
