Вигубляти, -ля́ю, -єш, гл. = вигублювати.
До́йна прил. = дійна.
Допе́рво нар. = допіро.
Кохання, -ня, с.
1) Любовь, любовная страсть. Чи всім людям із кохання так ся діє? Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Минулося моє кохання, моє женихання.
2) Любимый предметъ; возлюбленный или возлюбленная. Кохання моє! така в мене думка, що я тобі світ зав'язав.
3) Воспитаніе, взлелѣиваніе, возрощеніе (дѣтей, животныхъ, растеній). Вони більш куповані, ніж із свого кохання. Ум. коханнячко. Ой жаль мені коханнячка, дівочого гуляннячка. Спасибі тобі та, мій батечку, за твоє коханнячко. То ж тобі, ненько, за твоє коханнячко, що мене викохала, як утя на воді, та людям — не собі.
Крак, -ка, м. Кустъ. У нас де крик, там і козак.
Навида́тися, -да́юся, -єшся, гл. Наглядѣться, насмотрѣться. З ким люблюся — не наговорюся, з ким кохаюсь — не навидаюсь.
Осолодуватий, -а, -е. Сладковатый. Ця горілка осолодувата.
Порохнявий, -а, -е. = порохнавий. Церква стара, аж поросла, аж порохнява.
Ринов, -нви, ж. = ринва.
Тямкий, -а, -е. 1) Сообразительный, смѣтливый. 2) Памятливый.