Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поздвигати

Поздвигати, -га́ю, -єш, гл. Сдвинуть (во множествѣ). Таке каміння, що насилу з місця поздвигали. Славяносерб. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗДВИГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗДВИГАТИ"
Бучуля, -лі, ж. = бочуля. Плачте, діти, плачте, бучулі не бачте; плачте, діти, ревне, чей орендар бучулю верне. Pauli. II. 85. Ум. бучулька.
Вайда, -ди, ж. Раст. lsatis tinctoria L. ЗЮЗО. І. 125.
Великомученик, -ка, м. Великомученикъ. Де ж ти, великомучениче святий, пророче божий? Шевч. 561.
Димни́ця, -ці, ж. 1) = Димарь. 2) = Димна. Ум. Димничка. Вх. Лем. 409, 410.
Задрі́пати, -ся. Cм. задріпувати, -ся.
Зозулин, -на, -не. 1) Кукушкинъ. 2) Раст. а) зозулині рушнички. Listera ovata В. ЗЮЗО. І. 127; б) — сльози. Listera ovata В. ЗЮЗО. І. 127, Orchis militaris L. ЗЮЗО. І. 130; в) — черевички. Раст.? г) — чоботи. Раст. Orchis ustulata. Шух. І. 22.
Посікти, -січу, -чеш, гл. Посѣчь, порубить. Драг. 177. Той меч — самосіч і посік його на маленькі шматочки. Рудч. Ск. I. 127.
Тайстерка, -ки, ж. Ум. отъ тайстра.
Телесуватися, -суюся, -єшся, гл. Соваться, бросаться изъ стороны въ сторону. Мнж. 193. Мкр. Г. 27.
Упхнути Cм. упихати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗДВИГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.