Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позгрібати

Позгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Сгресть (во множествѣ). Позгрібай солому. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗГРІБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗГРІБАТИ"
Кириня, -ні, ж. Прозваніе водки. Желех.
Коловерть, -ті, ж. Водоворотъ.
Купер, -пра, м. 1) Хвостецъ и вообще сѣдалищная часть туловища человѣка. О. 1861. XI. Свид. 35. У купрах болить. 2) Хвостецъ (птицы). 3) Концы платка въ женской головной повязкѣ? Жінки зав'язують голову в хустку із купром — от, трохи так, як київські міщанки. Св. Л. 2. Ум. куприн. Приніс нам зять курку, посадивши на бандурку, посадив он є мудре — куприком на полуднє. Гол. II. 673.
Ма́тушчин, -на, -не. Принадлежащій попадьѣ, игуменьѣ.
Ми́рта, -ти, ж. Миртъ. Коло тераси цвітуть померанці, мирти. Левиц. І.
Настирливий и настирний, -а, -е. Надоѣдливый. Настирлива муха. Харьк. у. Слов. Д. Эварн. Настирна дитина.
Ночівля II, -ля, с. Ночной отдыхъ. Як тебе забрали в москалі..., — ні одного спокійного ночівля не мали ми, поки тебе визволили. Г. Барв. 133.
Ступиця, -ці, ж. Деревянная ловушка для звѣрей. О. 1862. II. 62.
Таксаторів, -рова, -ве Принадлежащій таксатору. Шейк.
Шкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = шкарубіти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗГРІБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.