Авди́тор, -ра, м. 1) Ученикъ, назначенный для выслушиванія уроковъ товарищей. 2) Авдиторъ. У Чернівцях в кам'яниці, в широкій кімнаті, сидять штири официри у білих кабатах — сивий майор напереді, за столом авдитор.
Жи́зність, -ности, ж. 1) Жизнь, жизненность. Не попустимо ляхові Польщі, поки нашої жизности. Мені казав один чоловік, що в цім году буде кінець жизности, а як инакше сказать — страшний суд. 2) Плодородность, плодоносность.
Змережуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. змережитися, -жуся, -жишся, гл.
1) Испещряться, испещриться узорами и пр.
2) Расшиваться, расшиться мере́жками.
3) О двухъ частяхъ рубашки, двухъ кускахъ ткани: соединяться, соединиться мере́жкою.
Користне нар. = користно.
Лю́блений, -а, -е. Тотъ, кого полюбили. Бере собі Химочку любленую. Баба сужена, а кума люблена.
Мигу́шка, -ки, ж. Зарница, молнія.
Позагадувати, -дую, -єш, гл.
1) Загадать (во множествѣ).
2) Приказать (многимъ).
Розворювати, -рюю, -єш, сов. в. розворити, -рю, -риш, гл. — во́за. Отдѣливъ въ возу передокъ отъ задка, снова ихъ соединить длиннымъ шестомъ и такимъ образомъ удлинить возъ — для перевозки напр. срубленныхъ деревьевъ, досокъ и пр.
Шептати, -пчу, -чеш, гл.
1) Шептать. Тихо стало в хаті, тілько наймичка шептала: «Мати.... мати.... мати....» Пішов шелест по діброві, шепчуть густі лози. про тебе і в шпиталях шепчуть — говорятъ хвастливому.
2) О знахарствѣ: пришептывать. Не так буде, як ворожка шепче, а так буде, як Бог дасть.
3) Наговаривать, наушничать.
Шмарити Cм. шмаряти.
