Баговиння, -ня
Коб и коби, сз. 1) Если-бы, когда-бы. Коб хліб та одежа, то їв би лежа. Ой коби я зозуленька, щоб я крильця мала, я ж би тую Україну кругом облітала. 2) Какъ. Сухий марець, мокрий май, — буде жито коби гай. 3) Какъ-бы. Пливе човен... коби не схитнувся. 4) Пусть, лишь-бы. Легіні, коби здорові, не конче і журяться про це. Коби зуби, то хліб буде.
Котитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Катиться. І по сей бік гора, і по той бік гора, а між тими крутими горами котилась зоря. Піт з його котиться.
2) Раждать (о кошкѣ, овцѣ и зайцѣ). Кішка, то вже звір і навіть не несеться, а котиться.
3) Клубиться (о дымѣ, туманѣ). Туман яром котиться, дівці гулять хочеться.
Нестерпучо нар. Нестерпимо.
Полагодити, -джу, -диш, гл.
1) Приготовить. Іди ж, іди та поклич мені Галю, а затим сама полагодь рушники.
2) Починить, исправить. Зробив колесо або полагодив його. Черевики полагодити.
3) Уладить (спорное дѣло, ссору).
Сипати, -плю, -плеш, гл. 1) Сыпать. Сип сюди борошно. Чи засміється, чи застыдиться, — так искри і сипле з очей. Так аж снігом сипле за шкуру. 2) Лить, наливать. Ой пє козак да горілочку, а шинкарочка сипле. Ой сип сирівець та криши опеньки. Сип воду! 3) Лить, отливать изъ металла. 4) О сѣти: выбрасывать въ воду. Сипати невід. 5) Шоссировать, мостить камнемъ (дорогу). Дорога широка, сипана камньом.
Сіянка, -ки, ж.
1) Время посѣва.
2) = сіянець. Се тютюн сіянка, а то сажанка.
Тороро! меж. для выраженія сильнаго кипѣнія. Я сиділа на постелі, а капуста в печі тороро, тороро.
Худорба, -би, ж. 1) Худоба. 2) Худое животное. 3) Бѣдность, нищета. 4) соб.: бѣдняки. Не завидуй худорбі — доведе Бог тобі.
Шинє, -ня, с. Полоса желѣза.
