Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позгортатися

Позгортатися, -таємося, -єтеся, гл. Свернуться (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗГОРТАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗГОРТАТИСЯ"
Брай, брая, м. Инструментъ, которымъ бьютъ бриндзу при ея приготовленіи: толстый буковый колъ, съ одного конца цилиндрическій, а съ другого четырехгранный, съ зарубками на граняхъ. Шух. I. 214.
Випатрати, -раю, -єш, гл. Испачкать.
Кишіти, -шу, -ши́ш, гл. Кишѣть. Аж кишить невольника у Сиракузах. Шевч. 606.
Кур I, -ра, м. 1) Пѣтухъ. Желех. кури піють. Пѣтухи кричать. Ой рано, рано кури запіли, а ще ранійше пан Василько встав. Чуб. III. 285. О курях. Во время пѣнія пѣтуховъ. Опівночі застогнала, а о курях сконала. Гол. 2) кур-зілля, м. Раст.: a) Potentilla Tormentilla Schrank. ЗЮЗО. I. 132. б) Convallaria Polygonatum L. ЗЮЗО. І. 170.
Напхи́катися, -каюся, -єшся, гл. Нахныкаться.
Обопільно нар. Взаимно. Не долюбляв тільки батько удови, що така вона своєумка, непокірлива; не долюбляла і вона його обопільно. МВ. ІІ. 79.
Пискля, -ля́ти, с. 1) Птенецъ. Пугачеве пискля у лузі голосить. Федьк. 2) Маленькій ребенокъ. Ото таке пискля і виносити його на двір: йому мабуть і Місяця нема підколи найшлося. Уман. у. 3) мн. Писклята. Родъ болѣзни: трещины на ногахъ. Лебед. у. Ум. писклятко.
Підгейстер, -тра, м. Часть воза: крѣпкая жердь, одинъ конецъ которой прикрѣпленъ къ нижнему концу шворня, а другой къ задней оси; онъ охраняетъ шворень отъ поломки. Чуб. VII. 402.
Поділ 2, -лу, м. 1) Раздѣлъ; дѣлежъ. Нехай би їм без поділу усе, що ми з тобою придбали на віку. О. 1861. VIII. 18. Поділ у них іде, дак ще сварки за землю. 2) Разверстка, размежеваніе. 3) Въ ариѳм.: дѣленіе. К. Гр. 100. Кон. Ар. 2.
Розмір, -ру, м. 1) Размѣриваніе. 2) Часть зерноваго хлѣба, остающаяся въ пользу мельника за помолъ. А я в ставу купалася, а у саду кохалася, а у млині розмір брала, мірошника сподобала. Н. п. 3) = розмірач. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗГОРТАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.