Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позгодовувати

Позгодовувати, -вую, -єш, гл. Вскормить (многихъ). Діток позгодовували і худоби придбали. Г. Барв. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗГОДОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗГОДОВУВАТИ"
Жаса́ти, -са́ю, -єш, гл. Пугать. Вх. Зн. 17.
Загоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. загорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Загорать, загорѣть (отъ солнца). На те мені мати платок дала, щоб не загоряла. Грин. III. 180. Закривай личко од сонечка, чорні брови од полом'ячка, щоб твій видок не загорів, чорних брівок не посмалив. Н. п.
Кумство, -ва, с. Кумовство, духовное родство. Умерла дитина, та й кумство пропало. Ном. 9497.  
Науковий, -а, -е. Научный. Взявся він освітити науковим світлом ту головку. К. ДС. 33. Визволення народу з крепацтва дорогою просвіти разом і християнської, і наукової. К. ХП. 8.
Ніяк II, нар. Никакъ. Вона ніяк не підбіжить. Рудч. Ск. І. 1.
Осмутніти, -ні́ю, -єш, гл. Опечалиться, сдѣлаться грустнымъ. Осмутніє і похмурий такий стане. МВ. ІІ. 23.
Поправлятя, -ля́ю, -єш, сов. в. поправити, -влю, -виш, гл. 1) Поправлять, поправить, починить. 2) Направить лошадь. Коли це дивлюсь: світиться; я й поправив на те світло. Приїздю. Мнж. 130.
Умалькувати, -кую, -єш, гл. Уменьшить. Желех. (Ігн. з Никл., Казки 13).
Хрімка, -ки, ж. Копытная болѣзнь. Вх. Лем. 479. Cм. хромка.
Чечуга, -ги, ж. 1) Рыба: стерлядь, Acipenser ruthenus. Браун. 31. Kolb. І. 72. Рибка чечуга плаває доволі. Гол. III. 333. 2) Свинья. Св. Л. З, 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗГОДОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.