Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поздиратися

Поздиратися, -ра́юся, -єшся, гл. Содраться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗДИРАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗДИРАТИСЯ"
Бобруниця, -ці, ж. Насѣк. = сонечко, Coccinella. Вх. Пч. II. 26.
Глицарь, -ря, м. Палка, которою мѣшаютъ известь въ творилѣ. Черниг. у.
Ми́йниця, -ці, ж. Умывальникъ, умывальный тазъ. Желех.
Несходимо нар. Не сходя. День-у-день сидить собі на печі несходимо. Кобел. у.
Підсилати, -ла́ю, -єш, сов. в. підіслати, -шлю, -шлеш, гл. Подсылать, подослать. Менші сестри... підослали наймичку воспитать хурмана: хто приїхав. Св. Л. 121.
Попантрувати, -ру́ю, -єш, гл. Посторожить.
Пробачати, -ча́ю, -єш, сов. в. пробачити, -чу, -чиш, гл. Прощать, простить, извинять, извинить. Пробачте, гості мої: не скупость, така спроможность. Ном. № 12025.
Санчата, -ча́т, ж. мн. Маленькія сани. Що на горі санчата, — спускаються дівчата. Чуб. V. 98.
Спотворювати, -рюю, -єш, сов. в. спотво́рити, -рю, -риш, гл. 1) Уродовать, изуродовать, исказить, обезобразить. Лихо не вморить, так спотворить. Ном. № 2004. 2) Портить, испортить, избаловать. Такий хлопець натуристий. Чи ми його так малим спотворили? А тепер, як чого схотів, так щоб було! Черн. у.
Тихішати, -шаю, -єш, гл. = тихшати. Радюків голос все тихішав. Левиц. Пов. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗДИРАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.