Витхлий, -а, -е. Выдохшійся. Cм. видхлий.
Відвихнутися, -нуся, -нешся, гл. Отлучиться на короткое время. От, увечері дід з бабою кудись відвихнулись, а дочка й давай шукать.
Гадючий, -а, -е. 1) Змѣиный, гадючій. Гадюча в серці в вас отрута. гадюче кодло. Змѣиное гнѣздо.
2) гадюча морква. Раст. Peucedanum Oreoselinum Moench.
3) Бранное слово. Гадючий сину! Гадючий жид. І ціпка вхопила гадюча дитина.
Гидний, -а, -е. = гидкий Доле ж моя нещаслива, доле ж моя гидна, я ся з тобов не набула, та лишень нагибла.
Запітні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Вспотѣть.
Инний, -а, -е. = инший. Не розмовившись з головою, до чогось инного не важся.
Коряк, -ка́, м.
1) Ковшъ. Святе діло наші січові коряки! У нашому коряці утопиш иншого мізерного ляшка. Льохи, шинки з шинкарками, з винами, медами, закупили запорожці та її тнуть коряками!
2) Плата мельнику мукою за помолъ. Моє діло мірошницьке: підкрути та й сядь, а коряки бери.
3) = корець 3. Ум. корячо́к. Кожному гостю по корячку і почали частуваться і кружать.
Мишеня́, -ня́ти, с. Мышенокъ. Дивись: миша, миша... Несе у Київ мишенят. Ум. мишенятко. А мишенятко під вербою почуло, що мнясце пахтить.
Повирізняти, -ня́ю, -єш, гл. Выдѣлить (во множествѣ). Ягнят з отари повирізняли.
Туриця, -ці, ж.
1) Самка тура.
2) Грязь, въѣвшаяся въ тѣло, слой грязи на тѣлѣ. Колись і я був біленький як панич, а тепер туриця чорноморська покрила вид.
3) Вотря, мелкія частицы дерева, выпадающія при сверленія.
4) Раст. a) Echinospermum lupulla. б) Xanthium strumarium.
