Витлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витліти, -лію, -єш, гл. Истлѣвать, истлѣть.
Вулій, -лія, м. Улей.
Добі́р, -бо́ру, м. Отборъ; подборъ.
Кочерга, -ги, ж.
1) Кочерга. Підняв морду так, що й кочергою носу не достанеш.
2) Въ курит, трубкѣ: треугольная металлическая пластинка, посредствомъ которой крышка прикрѣплена къ самой трубкѣ.
3) Кочерга. Въ штанахъ: разрѣзъ спереди. Ум. кочере́жка.
Лю́тити, -чу, -тиш, гл. Сердить, раздражать.
Осунути, -ся. Cм. осувати, -ся.
Повішатися, -шаюся, -єшся, гл. Повѣситься. Побіг до того дуба і на ньому повішався.
Прицмокувати, -кую, -єш, сов. в. прицмо́кнути, -ну, -неш, гл. Причмокивать, причмокнуть. Ото смачна! — промовив Масюк, випивши чарку і прицмокуючи.
Спухнути, -хну, -неш, гл. Опухнуть. Від голоду.... спухли.
Хмара, -ри, ж.
1) Туча, облако. Це, шо ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки; а те, шо ходить попід оболоками, до то хмара. Смутно мені та сумно мені, мов я в чорну хмару ввійшла.
2) Множество, масса. Хмарою йдуть люде.
3) заходити в хмару. Фантазировать.
4) хмарою перейти. Пройти безслѣдно. Не журись: хмарою перейде, та й край. Ум. хмарка, хмарочка, хмаронька. За сонцем хмаронька пливе. Ясні зірочки — то світилочки, чорні хмарочки, до то свашечки.
