Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позголювати

Позголювати, -люю, -єш, гл. Сбрить (о многихъ). Наші старі позголювали бороди та й думають, що помолодчали.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗГОЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗГОЛЮВАТИ"
Бизівно нар. Несомнѣнно, навѣрно. Вх. Зн. 3.
Кравеція, -ції, ж. Кутерьма. Чуб. VII. 575.
Ме́нший, -а, -е. Меньшой; младшій. Менша сестра літ не дійшла. Н. п. Старший не буде меншим. Чуб. Сами, мовляв, і старші, й менші. Ном. № 10404., Ум. меншенький. Чуб. V. 862. МВ. ІІ. 10.
Молитве́ник, -ка, м. Молитель. Помолись святому Миколаю молитвенику.
Повиплітати, -та́ю, -єш, гл. Выплесть, шесть, связать (во множествѣ).
Порозчавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Розбатовувати, -вую, -єш, сов. в. розбатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Разрѣзывать, разрѣзать на куски. Розбатовують телицю, стегна запікають. Рудан. І. 75.
Росколихуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. росколихатися, -хаюся, -єшся и колишуся, -шешся, гл. 1) Раскачиваться, раскачаться. 2) Разойтись, развеселиться. Росколихались наші дівчата. Кв. I. 12.
Хабзина, -ни, ж. = бузина. Вх. Пч. II. 36.
Шлаптю нар. Рысцой. Проїхавсь геть від возів шлаптю.... Попустив поводи, — пішов вороний ристю. О. 1861. X. Кух. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗГОЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.