Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позголювати

Позголювати, -люю, -єш, гл. Сбрить (о многихъ). Наші старі позголювали бороди та й думають, що помолодчали.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗГОЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗГОЛЮВАТИ"
Вечірочок, -чка, м. Ум. отъ вечір.
Дарови́й, -а́, -е́. Даровой.
Згло́бити, -блю, -биш, гл. Сплотить.
Меті́льник, -ка, м. Метельщикъ. Метільники хату замітають. Харьк. у.
Насміхання, -ня, с. Насмѣшка. Левиц. Пов. 118.
Оббрести, -ду, -де́ш, гл. Обойти въ бродъ.
Переднювати, -нюю, -єш, гл. Пробыть, провести день. Аби день переднювати, а ніч переночувати. Ном. № 10916.
Перинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ перина. На тобі мою золоту перинку. Чуб. II. 172. 2) Личинка муравья. Вх. Уг. 252.
Суша, -ші, ж. 1) Суша. Ти, річенько, ти, бистрая, викинь кости на сушу. Чуб. V. 169. 2) Сухое мѣсто. І рогоза росте в безвідній суші. К. Іов. 18.
Халаш, -ша, м. 1) Шалашъ. Александр. у. 2) = хата. Шух. І. 88. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗГОЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.