Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позголювати

Позголювати, -люю, -єш, гл. Сбрить (о многихъ). Наші старі позголювали бороди та й думають, що помолодчали.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗГОЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗГОЛЮВАТИ"
Вижати I Cм. вижимати.
Ґре́ци нар. = Ґрече. Так собі ґреци розмовляли. Гн. І. 181.
Калічний, -а, -е. Увѣчный. Царь уп'ять послав сказать: щоб збірались до його... усі: і старе й мале й калішне. Грин. І. 174.
Миха́йлик, -ка, м. Маленькій деревянный ковшикъ для питья водки. Корячки, по запорозькій михайлики, бо в Січі тіх чарок і шклянок не знали. Стор. II. 150.
Обосоніж нар. = босоніж. Цілу зіму проходять обосоніж і онучон не знають. О. 1861. X, 39.
Повикореняти, -ня́ю, -єш, гл. Искоренить (многое). Я таки завзявся дерезу з города повикореняти. Богодух. у.
Попереминати, -на́ю, -єш, гл. То-же, что и перем'яти, но во множествѣ.
Посаджати, -джа́ю, -єш, гл. Посадить, разсадить. Просимо до столу у свою господоньку, посаджаєм на ослононьку. Мет. 200. Хліба напекла такого молодого, що як посаджала, а він увесь і ссівся в печі. Рудч. Ск.
Ужарити, -рю, -риш, гл. 1) Ужарить, дожарить. Добре вжарила гуску. 2) = ушкварити. Як ужарив козака — аж курява встала. 3) Ударить. Він її як ужарив, то вона.... на дванадцяті сутки здохла. Грин. І. 157.
Українство, -ва, с. Свойство и дѣятельность украинца въ національномъ смыслѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗГОЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.