Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поздирати

Поздирати, -ра́ю, -єш, гл. Содрать (во множествѣ). І який то дурень поздирав кору з дерева. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗДИРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗДИРАТИ"
Бойчиха, -хи, ж. Жена бойка. Желех.
Відмочувати, -чую, -єш, сов. в. відмочити, -чу, -чиш, гл. Отмачивать, отмочить.
Воздухоплавець, -вця, м. Аэронавтъ. Желех.
Каштановий, -а, -е. Каштановый.
Купайловий и купаловий, -а, -е. Относящійся къ купалу, купальскій. Купалове огнище. K. ДС. 4.
Поляка, -ки, ж. Всеобщій испугъ, паника. Мнж. 189.  
Попідбірати, -ра́ю, -єш, гл. Подобрать (во множествѣ).
Похапний, -а, -е. Быстрый въ движеніяхъ, прыткій.
Почикрижити, -жу, -жиш, гл. Порѣзать, покромсать.
Чухи меж., выражающее почесываніе, чесаніе зудящаго мѣста. Ив. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗДИРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.