Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поздирати

Поздирати, -ра́ю, -єш, гл. Содрать (во множествѣ). І який то дурень поздирав кору з дерева. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗДИРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗДИРАТИ"
Абе́точка, -ки, ж. Ум. отъ абе́тка.
Завге́ть нар. Исключая, кромѣ. Хар.
Знахарка, -ки, ж. = знатниця. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хворого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснути її. Ном. № 13927.
Муря́х, -ха, м. Муравей. Камен. у.
Непокора, -ри, ж. Непокорность.
Спілий, -а, -е. Спѣлый. Їх зрізують, як спілий колос в полі. Іов. 54. Ум. спіленький, спілесенький.
Увігнутися Cм. угинатися.
Фльокотати, -кочу, -чеш, гл. Болтать. Угор.
Хвастик, -ка, м. = хвастун. Мнж. 193. Хвастик з вас! МВ. (КС. 1902. X. 150).
Шинґель, -ґля, м. Та часть оси, на которой вращается колесо. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗДИРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.