Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

планиця

Планиця, -ці, ж. Часть забора отъ столба до столба. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАНИЦЯ"
Гота́р, -ру, м. Межа, граница. Желех.
Качачий, -а, -е. Утиный.
Мо́зуль, -ля, м. = мозоля. Вх. Лем. 436.
Набу́ток, -тку, м. 1) Благопріобрѣтенное имущество. 2) Служба сверхъ срока въ возмѣщеніе прогульныхъ дней.
Пообвішувати, -шую, -єш, гл. Обвѣшать, увѣшать (во множествѣ).
Посапати 2, -па́ю, -єш, гл. = посапувати.
Солодкомолокий, -а, -е. Сладострастный. Дарма що крихкотіла, про те солодкомолока. Луб. у.
Филь, -лю, м. 1) Родъ, фамилія. З того филю. Вх. Зн. 75. 2) Порода. Така филь у тих овец: всі білохвості. Вх. Зн. 75.
Часочок, -чку, м. Ум. отъ час.
Шабас, -су, м. = шабаш.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.