Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

планиця

Планиця, -ці, ж. Часть забора отъ столба до столба. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАНИЦЯ"
Дойти́, -ду́, -деш, гл. = дійти.
Заса́дич, -ча, м. = засадьок.
Зашква́рити Cм. зашкварювати.
Згу́слий, -а, -е. Сгустившійся. Желех.
Комашитися, -шуся, -шишся, гл. Копошиться.
Охороняти, -ня́ю, -єш, гл. Охранять.
Пересмердіти, -джу, -диш, гл. Перестать вонять.
Провеселитися, -люся, -лишся, гл. Провести весело время.
Розблягузкати, -каю, -єш, гл. Разболтать. Не вже баби розблягузкали по всьому селу. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Хребетник, -ка, м. Часть бороны Cм. борона. Шух. І. 165.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.