Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пічка

Пічка, -ки, ж. 1) Ум. отъ піч. 2) Въ обжигальной печи передняя ея часть, гдѣ нѣтъ госуды, а горятъ лишь дрова. Шух. І. 263. 3) Каждая изъ ямокъ въ землѣ, по которымъ катаютъ мячъ въ игрѣ того же имени. КС. 1887. VI. 461. 4) Продолговатая вырѣзка въ ухѣ овцы — клеймо для опознанія своей овцы. Шух. I. 195.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЧКА"
Бадьористо нар. Бойко, лихо.
Бедрак, -ка, м. Личинка майскаго жука. Вх. Лем. 390.
Видудлити, -лю, -лиш, гл. Выпить съ жадностью. Поки я прийшла в хату, а він тобі чисто всю горілку видудлив. Кобел. у.
Вийти Cм. виходити.
Го́сточко, -ка, м. Ум. отъ гість.
Завискоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Завизжать, взвизгнуть. І з реготом завискотіла — і мов лихий її злизав. Греб. 358.
Задріботі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Быстро заговорить, засыпать скороговоркой. Я не хочу нічого знати, слухати, бачити! — задріботіла пані. МВ. (О. 1862. III. 53). 2) Засеменить (ногами). А хлопці, взявшись у боки, задріботять ногами, то вдарять тропака. Левиц. І. 16.
Навибива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Выбить, выколотить (многое).
Прасольство, -ва, с. Мелочной торгъ вяленою рыбою и солью, прасольство.
Харлак, -ка, м. = харпак. Мій тато був багатіший, та не свистав у церкві, а ти такий харлак, та свищеш. Грин. І. 228.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.