Відщедрувати, -ру́ю, -єш, гл. Окончить щедрувати.
Дзябкани́стий, -а, -е. Пестрый, пѣгій.
Змовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. змо́вити, -влю, -виш, гл.
1) Говорить, проговорить, промолвить. І риба річ премудру твою змовить. Змов мені одно словечко.
2) Сговаривать, сговорить. Мене змовили за багатого одинця. Як змовляють, то сто коней дають, а як змовлять, то чортма і одного. В суботоньку змовляли, в неділеньку звінчали.
3) Заговаривать, заговорить (о знахаряхъ). Баба пристріт змовляє.
Намага́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Стремиться къ чему-либо, порываться. Через гору високую вітрець шмагає. 2) Одолѣвать. Сидить Маруся край оконечка, сон її намагає.
Порозбризкувати, -кую, -єш, гл. Разбрызгать (во множествѣ).
Пука, -ки, ж. Конецъ пальца, точнѣе: внутренняя сторона конца пальца. Пісок пальці роз'їдає, крівця пуки заливає. Ум. пучка. Cм. это слово.
Риндя I, -ді, ж.
1) = ринда.
2) Желудокъ, нутро.
Струдитися, -джу́ся, -дишся, гл. Изнуриться отъ работы, истомиться, измучиться.
Хвальшиво Cм. хвальшиве.
Шегерявий, -а, -е. Шепелявый. Він трохи шегерявий.
