Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пічкання

Пічкання, -ня, с. Возня съ обмазкой глиной или побѣлкой зданія. Де пічкання багато, — глину там місить. Сим. 200.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЧКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЧКАННЯ"
Знадобитися Cм. знадоблятися.
Команка, -ки, ж. = команиця. Желех.
Надиви́тися Cм. надивлятися.
Недоріка, -ки, об. = недомова. Повести за віком, за німцями недоріку, сліпую каліку. Шевч. 215.
Обтоптати, -пчу, -чеш, гл. Обтоптать.
Плескана, -ної, ж. Родъ кушанья: куски гречишной лемішки, обсыпанные истолченнымъ коноплянымъ сѣменемъ и изжаренные. Маркев. 159.  
Подмухати, -хаю, -єш, гл. Подуть. А Іван як подмухав своїм духом, до воно й прохололо. Рудч. Ск. І. 95.
Стерти, -ся. Cм. стирати, -ся.
Улогий, -а, -е. Ровный, плоскій безъ возвышеній. Улоге поле. Улоге землище. уло́га гора. Гора съ некрутымъ подъемомъ. Вх. Зн. 73.
Учений, -а, -е. Ученый. Вченому світ, а невченому тьма. Ном. № 6015.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІЧКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.