Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піхотою

Піхотою нар. = піхом. Мкр. Н. 14. Дозвольте, дядечку, кинути у вас коня у дворі, а я пійду піхотою. Г. Барв. 211. Душ з двадцять верхи та чоловіка з півтори сотні піхотою. О. 1861. VIII. 96, 97.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІХОТОЮ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІХОТОЮ"
Вибовтування, -ня, с. Выплескиваніе.
Горови́тий, -а, -е. Гористый. Вх. Зн. 12.
За́хищ, -щі, ж. = захист і. У Вас. (19.5), въ хатѣ безъ сѣней: родъ шалаша изъ камыша или соломы, — временно замѣняетъ сѣни.  
Ли́бати, -баю, -єш, гл. 1) Медленно пастись. Там і паша така, що треба скотині по стебельцю либати. Уман. у. 2) Пастись по росистой травѣ. 3) либати очима. Мигать, моргать. Так либа, так либа, — от-от заплаче. 4) Собирать при помощи лошадинаго хвоста нефть съ поверхности воды. Желех.
Патріотичний, -а, -е. Патріотическій. К. Кр. 29.
Повідправляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Отправить, отослать (многихъ). До людей діти поодправляю. Мил. 187. 2) Окончить служеніе въ церквяхъ. Скрізь по церквах уже повідправляли службу Божу. Харьк. у.
П'ялечка, -чо́к, мн. ум. отъ п'яльці.
Ротяка, -ки, м. Ув. отъ рот.
Сватати, -таю, -єш, гл. Сватать. Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу. Мет. 83. Козак дівку вірно любить. — заняти не смів. — Тим я її не займаю, що сватати маю. Мет. 105.
Ув Cм. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІХОТОЮ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.