Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піщак

Піщак, -ка, м. пт. Anthus, щеврица. Вх. Пч. II. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЩАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЩАК"
Відкосити Cм. відкошувати.
Вщ... Cм. ущ...
Городи́ще, -ща, с. Древнее земляное укрѣпленіе, городище. Бур'януваті городища. К. XII. 130.
Дерча́ння, -ня, с. Дребезжаніе. Харьк.
Забурха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Забушевать (о водѣ, вѣтрѣ).
Захвирсува́ти, -су́ю, -єш, гл. Задосадовать, запечалиться. Іуда Христа жидам продав, і о том вельми захвирсував. О. 1862. VI. 49.
Озимніти, -нію, -єш, гл. Охладѣть.
Позагрузати, -заємо, -єте, гл. Завязнуть, увязнуть (о многихъ). Корови біля річки позагрузали. Харьк. у.
Спокволу, спокволя, нар. Исподоволь, понемногу. Так то пани ляхи наших панів русинів до себе спокволя своїми модами та вигодами попритягали. К. Хм. 21.
Чапрак, -ка, м. Чепракъ. Стор. II. 165.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІЩАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.