Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піщак

Піщак, -ка, м. пт. Anthus, щеврица. Вх. Пч. II. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЩАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЩАК"
Відмокати, -каю, -єш, сов. в. відмокнути, -ну, -неш, гл. Отмокать, отмокнуть.
Лоб, лоба, м. = ліб. Чужий лоб скубши, треба й свого наставити. Ном. № . Ні з того, ні з сього бери за лоб один другого. Ном. № 3517. Ум. лобик, лобичок, лобо́к, лобочок. А які твої телята? — На лобку лисинка, на шийці мотузочка. Ном. № 12841. Ой ти, котку-коточку, сіренький лобочку. КС. 1893. VII. 82. Ув. лобище.
Поменшати, -шаю, -єш, гл. Уменьшиться. Мені ділечка побільшало, а здоров'ячка поменшало. Чуб. V. 591.
Помілко нар. Мелковато.
Правник, -ка, м. Юристъ, правовѣдъ. К. ПС. 41. Желех.
Приплакати, -плачу, -чеш, гл. Оросить слезами. Приплакала бабка увесь ліс, а по їй ні біс. Ном. № 2386. Мати усі думки приплакали: «Що його робити і що його чинити?» МВ. ІІ. 122.
Промінястий, -а, -е. = промінистий. Високо над усім грає вішне проміняєте сонечко. МВ. (О. 1862. III. 77). Промінясті очі. Левиц. Пов. 252.
Трацький, -а, -е. Лѣсопильный. Шух. І. 88.
Чухра, -ри, ж. Вѣтви, срубленныя съ дерева. Там чухра з хворосту лежала. Новомоск. у.
Шабашковий, шабашо́вий, -а, -е. Относящійся, свойственный шабашу. Шабашкова свічка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІЩАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.