Абомо́вня, -ні, ж. Отголосокъ, эхо. Ударить плова з громами, від яких росходиться по всіх горах абомовня — відгомін.
Дво́єчко чис. ум. отъ двойко́. Промов, серце, словечко, як ми любилися двоєчко. Ой ми любилися, нас двоєчко в парці, тепер розійшлися як сонечко в хмарці.
Колісча, -чати, с. = колісце. Костантиногр. у. Ум. колісчатко.
Лич, -чі, ж. = личчя. Свині хоч золотое колце управ, а вона не пойдеть всадити лич у гумно, разві у що иноє.
Ліщани́к, -ка, м. = ліщина.
Набуча́віти, -вію, -єш, гл. Набухнуть, пропитавшись сыростью.
Нехта, -ти, ж. = нахта.
Поваритися, -рю́ся, -ришся, гл.
1) Повариться, свариться.
2) Увясть, завянуть. Од спеки поварилося все на городі.
Росхряпень, -пня, м. Разбитый, расколотый предметъ.
Чамур, -ра, м. Растворъ извести съ пескомъ.
