Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піятика

Піятика, -ки, ж. Выпивка, пьянство. Щоби мене споминали на піятиці. Грин. ІІІ. 285.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЯТИКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЯТИКА"
Да́хто мѣст. Кто нибудь. Як дахто не піде, а довго бавит, то му мовят.... МУЕ. ІІІ. 57.
Де́лі нар. = Далі.
Дни́на, -ни, ж. День. Г. Барв. 246. Грин. ІІІ. 302. Яка весняна днина, а він цілий день не їв. Камен. у. Ой не хвалися, не ти ж їх кохала: кохала ненька старенька ясного сонця прошив віконця, ясної днини против кватири. Чуб. ІІІ. 299. Ум. Дни́нка. В суботу на годинку, в неділю на всю днинку. Гол. II. 99.
Кувакати, -каю, -єш, гл. Кричать (о грудномъ ребенкѣ). Дитина кувака. Мнж. 45.
Ме́же пред. = межи. Пусти уха меже люде, то чимало почуєш. Ном. № 6994.
Оттакий, -а́, -е́ Вотъ такой. Оттаке то на сім світі роблять людям люде. Шевч., Ум. Оттаке́нький, оттакї́сінький. Грин. І. 118.
Підстрибування, -ня, с. Подскакиваніе, подпрыгиваніе.
Удавлений, -а, -е. Заглушенный. Стало чуть наче вдавлений голос, як от би з затуленого рукою рота. Екатер. у. (Залюб.).
Унимливий, -а, -е. Робкій, застѣнчивый, стыдливый. Шейк. Вх. Зн. 73.
Хвормувати, -мую, -єш, гл. Формировать, придавать форму. Народ формує свої ідеї.... О. 1861. XI. 105.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІЯТИКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.