Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піятика

Піятика, -ки, ж. Выпивка, пьянство. Щоби мене споминали на піятиці. Грин. ІІІ. 285.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЯТИКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЯТИКА"
Байрачок, -чка, м. Ум. отъ байрак.
Верб'Я, -б'я, с. соб. Вербы. Куди не повернешся — золоте верб'я росте. Ном. № 3136.
Військовий, -а, -е. 1) Войсковой. Військовий писарь, суддя, осаула. Військова старшина. Військову суремку в головах достягає. Макс. (1849) 18. 2) Военный. Військовий міністр Франції Гамбета. Ком. II. 15.
Гикання, -ня, с. Иканіе.
Де́в'ять, -тьо́х, чис. Девять. Дев'ять пар волів. МВ. І. 61.
Жолобува́тий, -а, -е. Выемчатый, желобчатый.
Ирщіння, -ня, с. = иршини. Желех.
Орендувати, -ду́ю, -є́ш, гл. Арендовать.
Поздержувати, -жую, -єш, гл. Удержать, сдержать (многихъ).
Хитванний, -а, -е. Шаткій. Хитванний пліт. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІЯТИКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.