Виґуляри, -рів, м. мн. = окуляри. Добре, очі мої, я вам виґуляри куплю.
Відсоптися, -нуся, -нешся, гл. Отдышаться, отдохнуть. Ми зупинились..., щоб дати коням одсоптись, як казав погонич.
Дзиґля́тко, -ка, с. Стульчикъ. Ум. Дзиґля́точко.
Дова́люватися, -лишся, -єшся, сов. в. довали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Добираться, добраться, дотаскиваться, дотащиться. Коли б же нам до города довалитися, ой час гному отаману поклонитися. Як нам до пекла досолитись? 2) Набрасываться, наброситься на ѣду. Ото доваливсь до миски, як свиня до корита. Доваливсь, як віл до браги.
Забуди́нок, -нку, м. = забудування. Вийдеш на пусте місце, де ні однісінької хаты; а там ізнов починаються забудинки і всі на другий штиль: де двірок стоїть, де просто як сільська зато.
Загні́тиця, -ці, ж. Болѣзнь ногтя, ногтоѣда.
Майда́н, -ну, м. 1) Площадь. Передо мною дуже широкий майдан. Де колись на майдані роєм гули на раді запорожці, там тепер паслася німецька череда. 2) Лѣсная поляна. 3) Заводъ для гонки смолы.
Перечіпка, -ки, ж. Ум. отъ перечепа.
Соборуватися, -руюся, -єшся, гл. Собороваться. Я хочу маслом соборуватась.
Утанажити, -жу, -жиш, гл. Изморить, утомить до крайности. Сіла вона на його і давай гонить аж до світа, і утанажила так, що ледві додому вернувсь та 'дно стогне.
