Вивагом нар.
1) — підіймати. Поднимать при помощи положеннаго подъ тяжесть рычага.
2) — говорити. Медленно, протяжно выговаривать.
Докуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доку́чити, -чу, -чиш, гл. Надоѣдать, надоѣсть, докучать, докучить, досаждать, досадить. Мухи йому не докучають, бо тоді ще ніяка нужа не буває. А старший хлопчик лазить, голосить та докуча матері. Та вже ж мені та докучила та чужая та сторононька. Біда докучила. Я стала докучати своїй матері, щоб дула мені їсти. Также безлично. Повернусь на другий бік, або що, бо вже докучило одним боком лежати.
Зіхожа́ти, -жаю, -єш, гл. = зіходити.
Колатати, -чу, -чеш, гл. = калатати. О сердцѣ: биться, колотиться. Тота скаче, тота плаче, а в тамтої серце колаче.
Ма́сляниця, -ці, ж. = масниця. Масляниня — баламутка: обіщала масла й сиру та не хутко.
Одногодки, -ків, м. мн. Ровесники. Ми з ним одногодки.
Пересвідчувати, -чую, -єш, сов. в. пересвідчити, -чу, -чиш, гл. Убѣждать, убѣдить фактами.
Пооббріхувати, -хую, -єш, гл. Оболгать, оклеветать (многихъ). Як роспустить язика, так усіх на кутку пооббріхує.
Сьогочасний, -а, -е. Современный, совершающійся въ настоящее время. Світові потреби сьогочасні.
Топе́лець, -льця, м. 1) Утопленникъ. 2) Водяной бѣсъ, затаскивающій людей въ воду съ цѣлью ихъ утопить.
