Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

п'їла

П'їла, п'їл, мн. У кожевниковъ: снарядъ для растягиванія кожи. Части: два четырехгранныхъ другъ другу параллельныхъ бруска — п'їли́ни проходять сквозь концы болѣе толстаго бруска, наз. колода; въ колоді есть мечик, одинъ конецъ котораго на чопу, а другой прикрѣпляется сворінем. Шух. І. 254.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЇЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЇЛА"
Дожида́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. ді(о)жда́тися, -жду́ся, -де́шся, гл. Дожидаться, дождаться, ожидать. Дожидайся ж мене, серденятко моє, гей, та до себе в гості. Мет. 23. Ой діждуся я вечорини, та й піду я до дівчини. Лавр. 144. Коли б Марка діждатися! Шевч. 112.
За́пічок, -чка, м. Мѣсто на печи (гдѣ лежать). Чуб. VII. 384. Вас. 194. МУЕ. І. 89. Сидить собі баба на запічку. Чуб. V. 150. Такий убогий, що й кошеняти нічим з запічка виманити. Ном. № 13496.
Здої́ти Cм. здоювати.
Підбілювати, -люю, -єш, сов. в. підбілити, -лю, -лиш, гл. Подбѣливать, подбѣлить.
Підкуса, -си, ж. Искушеніе. Гн. II. 181.
Потопленик, потопляник, -ка, м. = потопельник. ЕЗ. V. 209. Камен. у.
Проможність, -ности, ж. = спроможність. ЕЗ. V. 108.
Пускатися, -каюся, -єшся, сов. в. пуститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Пускаться, пуститься. Мідяні човна, золоті весла. Ой пустимо ж ся на тихий Дунай. АД. І. 1. Пустимось кіньми, як дрібен дощик. АД. І. 9. Два роки в речі не пускався. Мкр. Г. 8. Не трать, куме, сили, пускайсь на дно. Грин. І. 240. 2) Расти, вырасти. Червона рожа зацвіла; і треба ж, на біду, — край неї хміль пустився. Греб. 371. 3) Только сов. в. Начать, стать; начаться. Пустився я йти, коли дощ. Могил. у. А тут уже й дітки пустилися. Породила Мотря за три роки трьох синів. Мир. ХРВ. 90. 4)на що. Итти, пойти, рѣшиться на что. Я не вірю, щоб Христя на таке пустилася. Мир. Пов. II. 110. 5)чого. Выпускать, выпустить изъ рукъ. Як припала до кухля, неначе її уста до його прикипіли, та поти всього не випила, — не пустилася. Мир. Пов. II. 113. пуститися берега. Забросить все, ни о чемъ не заботиться, опуститься. Чи можно ж із таким чоловіком зорудувати? Пустився берега зовсім. Г. Барв. 284. А я теж пустилась берега. Де було перш чисто, — тепер сміття по коліна. Г. Барв. 393. 6) духу пускається хто. Испускаетъ духъ, умираетъ. Коні біжать, духу пускаються, а він все свариться: чого помалу їдеш? Св. Л. 269.
Родзиночки, -чок, ж. мн. Ум. отъ родзинки.
Тогобочанка, -ки, ж. Жительница другого берега, живущая по ту сторону рѣки. Ум. тогобочаночка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова П'ЇЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.