Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пітник

Пітник, -ка, м. 1) Потникъ. Черк. у. О. 1862. V. 103. 2) Часть хомута: войлочная подкладка на шеѣ лошади. Вас. 159.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІТНИК"
Божевільник, -ка, м. Сумасшедшій человѣкъ, безумецъ. Желех.
Витряхнути, -хну, -неш, гл. Высохнуть. Шух. І. 253.
Відрубок, -бка, м. Отрубокъ.
Гу́дж, -джа, м. Узелъ. Біда ж мені з таким мужом, що не в'яже штани гуджом. Чуб. V. 1152.
Гу́пало, -ла, м. 1) = Гукало. Вх. Пч. II 8. І. 16. 2) — мале́. пт. Ardea minuta. Вх. Пч. II. 8.
Зажовти́ти, -вчу́, -ти́ш, гл. Сдѣлать желтымъ.
Ірвант, -та, м. Желѣзное кольцо на ободѣ экипажнаго колеса.
Клопитися, -плюся, -пишся, гл. Ссориться. Вх. Лем. 425.
Пасічникування, пасішникува́ння, -ня, с. Занятіе пчеловодствомъ. Сим. 201.
Теж нар. Также, то же. Я чув, і ти теж не глухий був. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.