Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піщанець

Піщанець, -нця́, м. Песчаная почва. Тут у нас, знаєте, земля не родюча на хліб, бо все піщанець. Черниг.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЩАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЩАНЕЦЬ"
Відтобурчити, -чу, -чиш, гл. = видстовбурчити. Окунь одтобурчить пірця та хвостом повернеться, то щука й не візьме. Рудч. Ск. II. 112.
Драгле́нький, -а, -е., Ум. отъ драглий.
Крутоберегий, -а, -е. Съ крутыми берегами. Дніпро крутоберегий. Шевч. 380.
Наштурити, -рю, -риш, гл. = нащурити. Уман. у.
Оббанити, -ню, -ниш, гл. Обмыть. Треба тебе (людину) оббанити. Мнж. 48. А діжу, як спече хліба, то не вискромаде, не оббане. Мнж. 99.
Підлатка, -ки, ж. Накладка на полозьяхъ въ саняхъ. Желех.
Прасолувати, -лу́ю, -єш, гл. Заниматься прасольствомъ.
Спорядити, -ся. Cм. споряджати, -ся.
Тубілець, -льця, м. Туземецъ.
Шеретування, -ня, с. Отдѣленіе шелухи отъ зерна передъ помоломъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІЩАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.