Каламут, -та и -ту, м.
1) = баламут.
2) Ссора, раздоръ; смута, волненіе. Прийшов сюди, — ну вже й буде каламут. Досі як хо́роше було, тихо, поки його не було. Павлоградъ. Cм. каломут.
Корина, -ни, ж. Древесная кора. Ум. кори́нонька. Ва яворі коринонька.
Напроси́ти, -ся. Cм. напрошувати, -ся.
Наспорити Cм. наспоряти.
Особий, -а, -е. Особый, отдѣльный. Царедворці дали незнайку особу хату.
Рейвах, -ху, м. Суматоха, плачъ.
Уповати, -ваю, -єш, гл.
1) Разсчитывать, уповать, надѣяться. Ой на що ж ти, доню, уповала, що ти чорноморця сподобала? — Я вповала, мамцю, на жупани, я ж думала, буду за ним пані.
2) не вповати. Не обращать вниманія. Не вповала на худобу, а на його вроду. І де лишків сорок тисяч; козак на те не вповає — мед-вино кругляє.
Цинамон, -ну, м. Корица.
Шолудивник, -ка, м. Раст. Pedicularis comosa L.
Щепити, -плю, -пиш, гл. Прививать (деревья, оспу). Тоді як щепи ми щепили.
