Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

планетник

Планетник, -ка, м. Астрономъ. Чуб. II. 584.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАНЕТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАНЕТНИК"
Бакхичний, -а, -е. Вакхическій. Левиц. І. 520.
Вивести, -ся. Cм. виводити, -ся.
Перестановити Cм. перестановляти.
Підсліпий, -а, -е. Подслѣповатый. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча. Грин. І. 126.
Розгрижити, -жу, -жеш, гл. = розгорити. Мнж. 191.
Сіно, -на, с. Сѣно. Коли сіно в стозі, то забув о Бозі. Ном. № 85. Ум. сінце.
Скручування, -ня, с. 1) Скручиваніе. 2) Сворачиваніе, поворачиваніе. О. 1862. V. Кух. 30.
Стрільня, -ні́, ж. = стрільба 1.
Татко, -ка, м. 1) Ум. отъ тато. Благословилась Марусенька да у свого татка на посадоньку сісти. Мет. 175. 2) Священникъ. Гол. IV. 347.
Тутешній, -я, -є. Здѣшній. Ти, здається, не тутешній? Котл. Н. П. 382. Їм і байдуже, що діється наоколо і в тутешнім краї. Стор. МПр. 89.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАНЕТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.