Безберегий, безбережний, -а, -е. Безбрежный. Він десь блукав.... на безбережнім морі.
Горбо́к, -бка́, м. Ум. отъ горб.
Клясти, кляну (клену), -неш, гл. 1) Проклинать. Не співає чорноброва, кляне свою долю. Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас. 2) Поносить, ругать. Хоч і діжу з тістом оддай, то ще буде клясти, що важко нести.
Ли́півка, -ки, ж. 1) Кадка изъ липоваго дерева. Коли огляділись до липівки, що на горищі з медом була, аж вона перекинута й вилизана. 2) Родъ дыни. Ум. липівочка.
Перецінювати, -нюю, -єш, сов. в. перецінити, -ню́, -ниш, гл.
1) Переоцѣнивать, переоцѣнить.
2) Оцѣнивать, оцѣнить дороже чѣмъ слѣдуетъ.
Пояс, -са, м.
1) Поясъ, кушакъ. Шалевим поясом підперезаний.
2) чесний пояс. То-же, что и веселка, радуга. Ум. поясок, поясочок.
Пригукувати, -кую, -єш, гл. Кричать въ добавленіе къ работѣ. Іди поможи стягати сволок на хату, — хоч будеш пригукувати, а то нічого не зробимо.
Прогаяти, -гаю, -єш, гл. Непроизводительно потратить, пропустить (о времени). Днів два продержуть, днів два в проїзді, от і прогають.
Путрити, -рю, -риш, гл.
1) О дымѣ: валить. А дим з вікна так і путрить.
2) Пушить, ругать. Як зачала вже їх путрити за те!
Спосеред нар. Изъ среды, изъ средины. Яка ото людина гарна зникла німуючи спосеред миру божого. Озвавсь до нас іспосеред чужини знакомий голос.
