Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городець

Горо́дець, -дця, м. Ум. отъ горо́д.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДЕЦЬ"
Голодати, -даю, -єш, гл. = голодувати.
Дорожня́, -ні́, ж. = дорожнета. Теперки дорожня на всім стала. Камен. у.
Запали́хвіст, -хвоста, м. пт. = горихвіст. Вх. Пч. II. 12.
Невередь нар. Немного. Харьк. у.
Нетля, -лі, ж. 1) Насѣк. Lithocolletis fritellella. Вх. Пч. І. 6. 2) Ночная бабочка (каждая изъ меньшихъ). Вх. Пч. І. 6.
Поначіплювати, -люю, -єш, гл. Нацѣпить (во множествѣ). Ти тільки придивись, чого вони поначіплювали на себе. Левиц. Пов. 143. Поначіплювано густо струни золотії. К. МБ. 141.
Сивиця, -ці, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Лем. 464.
Татарин Cм. татар.
Хрипоти, -пот, ж. мн. Катарръ бронхъ. Н. Вол. у.
Чавун, -на, м. 1) Чугунъ. 2) Чугунный горшокъ. Чавун з окропом. Ком. II. 18. Ум. чавунець. Драг. 425.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.