Буркотати, -чу́, -чеш, буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Вина 1, -ни, ж.
1) Вина. Иногді б'ють Хому за Яремину вину.
2) Обвиненіе. На того вина, кого вдома нема.
3) Судебная пошлина.
Відступати, -па́ю, -єш, сов. в. відступити, -плю, -пиш, гл. 1) Отступать, отступить. Слуги відступили позад. Подайте, каже, мені того Михайлика, то я одступлю. 2) Уступать, уступить. Під ярмарок город відступив велику лощину поміж Подолом і Ворсклом.
Гнівний, -а, -е. Гнѣвный, сердитый. Такий гнівний, — крий мати Божа. Червона і гнівна стояла вона. Ум. гнівненький.
Клюга, -ги, ж. Металлическій наконечникъ копья. Чи не носить хто клюги в кишені? — Я ношу! У мене й ратища постругані... — І в мене клюга за халявою... — Не гаразд, братці, як пан із надвірніми наскочить. Колоти їх по́рано ще... Кете сюди, позасовуємо під сіно. — Люде достають із кишень і з-за халяв клюги тисовії.
Лигоми́нець, -нця, м. = лагоминець. І ті були там лигоминці, піддурювали що дівок.
Пробіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. пробра́тися, -беруся, -ре́шся, гл. Пробираться, пробраться. Довго того росказувати, як наша сердешна Оксана з своїм Митриком пробіралась через усі міста до свого села.
Сирість, -рости, ж.
1) Сырость, влажность.
2) Особый запахъ рыбный. Запахло на березі баговінням, мулом та риб'ячою сирістю.
Чистий, -а, -е. 1) Чистый, незагрязненный, прозрачный. Ой гляну я в чисту воду да на свою вроду.
2) Незаросшій сорными травами. Таке просо чисте та велике.
3) Чистый, гладкій. Бог дасть долю і в чистім полю.
4) — четвер. Четвергъ страстной недѣли великаго поста. Ум. чистенький, чистесенький. чистюнький. .
Чуберка, -ки, ж. = дійниця.
