Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пішаниця

Пішаниця, -ці, об. Пѣшій человѣкъ. Два брати кінних, а третій брат менший, піша пішаниця. АД. І. 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІШАНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІШАНИЦЯ"
Бестіянський, -а, -е. Собачій, скотскій. Ах він бестіянський син. КС. 1883. ѴІІ. 501.
Згу́снути, -ну, -неш, гл. Сгустѣть. Пара від холоду згусне. Дещо. 89.
Молодя́, -дя́ти, с. Юноша или дѣвушка. Употребляется преимущественно во мн. ч. молодята. 1) Молодые люди. 2) Женихъ и невѣста, молодые; новобрачные, вообще молодое супружество. Вік вам довгий і розум добрий, красні молодята. МВ. Ой ви молодята, молодята! не довго житимете вкупці!.. МВ. (О. 1862. III. 75).
Некрут, -та, м. Рекрутъ. Сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути. МВ. ІІ. 11. А Оникій нехай здоров буде, бо я учора заплакала за його, як почула, що у некрути братимуть. О. 1862. IX. 114. По над садом зелененьким доріжка лежала, молодая туди пані некрут виряжала. Н. п. Ум. некрутик. Сидя, леже некрутики в кованих кайданах. Чуб. V. 969.
Позмордовувати, -вую, -єш, гл. Измучить, изнурить (многихъ).
Потесати, -шу́, -шеш, гл. 1) Потесать нѣкоторое время. 2) Обтесать, вытесать (во множествѣ).
Реготітися, -ти́ться, гл. безл. Смѣяться, хохотать. їй реготи́ться. Ей хочется хохотать, она охотно хохочетъ. Щоб ходилось і хотілось (на досвітки), до всіх хлопців раготілось. Мил. 60.
Риля, -лі, ж. Испорченное, то-же, что ліра 2. Сим. 149.
Царицин, -на, -не. Царицынъ. Царицине військо. Сторож. ІІ. 206.
Шнур, -ра, м. 1) Веревка. Чуб. II. 234. Аж молодичка сорочки розвішує на шнурі. Рудч. Ск. II. 164. 2) Отвѣсъ (плотницкій инструментъ). Чуб. III. 176. 3) Рядъ. Сидить шнур голубців. 4) Мѣра длины: 21 сажень. Чуб. VI. 406. 5) Пуповина. Вх. Лем. 485. 6) мн. шнури. У ткачей: снарядъ, при помощи котораго основа соединяется съ навоемъ. Части: вало́к, шнурки, ключечки, шнурок, ляшток. МУЕ. III. 21. Ум. шнуро́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІШАНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.