Відказати, -ся. Cм. відказувати, -ся.
Відчарувати, -ру́ю, -єш, гл. Путемъ колдовства заставить одного любящаго оставить другого. Сидить руда з моїм милим... Таки руду одчарую, з милим наживуся.
Гомок, (-мка?), м. Куча земли, бугоръ.
Гугни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) = Гугнявіти. Щось гугнить, ніяк його і не второпаєш, що він верзе. Угу, гугнить ворона. 2) Не ясно звучать. Десь далеко гугнив охотничий ріг.
Дзиндзи́кати, -чу, -чеш, гл. = Дзижчати.
Дові́чний, -а, -е. Вѣчный, которому конца не будетъ. Щастя дочасне, а злидні довічні. Засни, серце, довічним сном! Довішня отрута.
Заме́титися, -чуся, -тишся, гл. Заразиться. Була в його скотинка, та так заметилася і пропала. Заметився страшною пошестю.
Кругав, -ва, м. Ястребъ. Циганочко-волошечко, я кругава вбив.
Облав, -ву, м.
1) = облава.
2) Облава.
Смертенний, -а, -е. Смертельно, безнадежно больной. Де вже їй устати? Зовсім смертенна лежить.
