Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піхота

Піхота, -ти, ж. 1) Пѣхота. Гол. І. 34. 2)квасо́ля. Родъ невьющихся бобовъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІХОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІХОТА"
Бігунці, -ців, м. мн. = бігунки 1.
Вихлюпати, вихлюпнути. Cм. вихлюпувати.
Кваша, -ші, ж. 1) Вареное жидкое кисло-сладкое тѣсто. Чуб. VII. 440. Куди тобі грішному кісіль їсти, коли ти й кваші не вкусиш. Посл. 2) Переносно: плакса. Ум. квашка.
Нестотно нар. Точь-въ-точь. Лохв. у.
Півп'ята, числ. Четыре съ половиною.
Порошний, -а́, -е́ Пыльный. Желех.
Проґавитися, -влюся, -вишся, гл. = проґавити. Ледачі чабани проґавляться. О. 1862. V. Кух. 31.
Суто нар. Совершенно, чисто. Піднести їй на болячку ту суто золоту гіллячку. Котл. Ен. III. 62.
Топільниця, -ці, ж. Истопница. Ум. топі́льничка. Я б до печі куховарочку наняв, а до груби та топільничку. Харьк. у.
Уїдно́сталь, нар. = В одно́сталь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІХОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.