Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піхота

Піхота, -ти, ж. 1) Пѣхота. Гол. І. 34. 2)квасо́ля. Родъ невьющихся бобовъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІХОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІХОТА"
Веретенний, -а, -е. Относящійся къ веретену. залізо веретенне. Стропильное желѣзо, двухвершковой толщины. Вас. 199.
Дурнува́тий, -а, -е. Глуповатый. Желех. Чому дуба не рубати, бо дуб дуплинатий; чому хлопців не дурити — вони дурнуваті. Чуб. V. 901. Ум. дурнува́тенький.  
Купільник, -ка, м. Ванна. Вх. Зн. 30.
Литви́нський, -а, -е. Бѣлорусскій.
Негадано нар. Не предполагая, сверхъ ожиданія.
Пристановитися, -влю́ся, -вишся, гл.до чого. 1) Избрать занятіе. Пристановився до гандлю. 2) Найти убѣжище. Вх. Зн. 56.
Простукати, -каю, -єш, гл. Простучать.
Собі мѣст. дат. пад. отъ себе. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. Ном. № 1.
Суньролов нар. Стремглавъ. Вх. Зн. 67.
Утомити, -ся. Cм. утомляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІХОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.