Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піхота

Піхота, -ти, ж. 1) Пѣхота. Гол. І. 34. 2)квасо́ля. Родъ невьющихся бобовъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІХОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІХОТА"
Вигребти Cм. вигрібати.
Ключечка, -ки, ж. Ум. оп. ключка.
Ключик, -ка, м. Ум. отъ ключ. 1) Cм. ключ. 2) мн. Раст. Primula veris. Вх. Пч. І. 12.
Нікуди 2 нар. Никуда.
Плоскун, -на, м. Сортъ глинянаго горшка отъ 3 1/2 до 5 вершковъ вышиной. Вас. 181.
Порода, -ди, ж. 1) Родъ, поколѣніе, фамилія. Се чоловік хорошої породи. Їх уся порода хороша. Нѣжин. у. 2) Разрѣшеніе отъ бремени. Угор. В три дні по породі на панське ей гнали. Гол. II. 699.
Пошрамувати, -му́ю, -єш, гл. Покрыть рубцами тѣло. У тих то случаях (боях) пошрамовано його вдовж і впоперек. К. ЧР. 13.
Таловина, -ни, ж. Проталина, подтаявшій снѣгъ. Мнж. 193. Десь-не-десь сніжок, більш таловина. Харьк. г.
Тупа, -пи, ж. = ступа. Іди, іди, сивий коню, тихою тупою. Лукаш. 28.
Ускок, -ку, м. Каскадъ на рѣкѣ. Шух. І. 316.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІХОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.