Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піхота

Піхота, -ти, ж. 1) Пѣхота. Гол. І. 34. 2)квасо́ля. Родъ невьющихся бобовъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІХОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІХОТА"
Буріння, -ня, с. Разрушеніе.
Вибандурити, -рю, -риш, гл. Выпотрошить. О. 1862. II. 63.
Захорошиты, -шію, -ешъ, гл. Похорошѣть.
Ліпчи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Липнуть. Ліпчиться тістечко, ліпчиться, не дається у руки вхватиться. Грин. III. 472.
Помирити, -рю́, -риш, гл. Помирить. Може й Хмельницькому доведеться їх помирить. Стор. МПр. 89. Пійди лишень помири їх. ЗОЮР. І. 162.
Пообважувати, -жую, -єш, гл. Отяготить, обременить (во множествѣ)
Роспурхатися, -хаюся, -єшся, гл. Распорхаться. Як пішов горобчик танцювати — роспурхався, розцвіркався. Грин. III. 663.
Спиця, -ці, ж. 1) Спица (въ колесѣ). Рудч. Чп. 250. Котилися вози з гори, поламались спиці. Чуб. V. 323. 2) Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11. 3) Часть млина ручного. (Cм.). Шух. І. 104. 4) Въ срубленномъ деревѣ сукъ, тонкая часть котораго отрублена. Шух. І. 187.
Тверезішати, -шаю, -єш, гл. Протрезвляться, дѣлаться трезвѣе. Шейк.
Швиндати, -даю, -єш, гл. = швендати. Москалі так і швиндають по базарю. О. 1862. І. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІХОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.