Видушити Cм. видушувати.
Заволо́ка, -ки, об. 1) Захожій изъ чужой страны, бродяга чужестранный. Горе мені на чужині: зовуть мене заволокою. 2) Бревно, которымъ закладываютъ въ плотинѣ прорванное мѣсто, чтобы успѣшнѣе его задѣлать.
Кладовище, -ща, с. Кладбище. На шлях дивлюся та на поле, та на ворону на хресті, на кладовищі. Опівночі дивиться — йде з кладовища гурба мерців.
Міща́, -щати, с. Мѣшочекъ.
Посьорбати, -баю, -єш, гл. Похлебать. Мали ту надію, як море стане закипать, щоб юшки добре посьорбать.
Прополювати, -люю, -єш, сов. в. прополо́ти, -лю́, -леш, гл. Пропалывать, прополоть. Топчи, милий, доріженьку, а я свою прополю.
Розгайкатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться, зовя кого либо.
Силяти, -ля́ю, -єш, гл. Низать.
Слихати, -шу, -шиш, гл. Слыхать. Ані слихом слихати, ані видом видати.
Укотити, -ся. Cм. укочувати, -ся.
