Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підопліка

Підопліка, підо́плічка, -ки, ж. = підіплечка. Мнж. 159.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДОПЛІКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДОПЛІКА"
Блазня, -няти, с. = блазеня.
Віддячка, -ки, ж. Ум. отъ віддяка.
Госа́ч, -ча, м. Горячій волъ. КС. 1898. VII. 46.
Докі́нчувати, -чую, -єш, сов. в. докінчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Оканчивать, окончить. К. (О. 1861. VI. 33).
Замітки́й, -а́, -е́ Примѣтный.
Можновла́дець, -дця, м. Вельможа. Своє давняшнє руське княже право оддав король неситим можновладцям. К. Бай. 73.
Мурова́ниця, -ці, ж. Каменный домъ. Вх. Зн. 38.
Оздоба, -би, ж. Украшеніе. Шевч. ІІ. 236.
Сорок, -ка числ. Сорокъ. Найпередіш треба грішми зарятуваться, то сорокма карбованцями визволишся. Лебен. у.
Указування, -ня, с. Указываніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДОПЛІКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.