Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підопліка

Підопліка, підо́плічка, -ки, ж. = підіплечка. Мнж. 159.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДОПЛІКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДОПЛІКА"
Вузько нар. Узко. Ум. вузенько, вузесенько.
Завалькува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Замазать глиной стѣну.
Заступа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. заступи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Закрывать, закрыть, становиться между. Рада б зірка зійти, чорна хмара заступає. Мет. 81. То не чорнії хмари ясне сонце заступали. Макс. (1849), 80. Рад би я вітати та й привід дати своєму дитяточку, — сира земелька заступила тенька, прилягла мі ручку. О. 1862. IV. 40. Люде б сонце заступили, як би мали силу. Шевч. 80. Так мені світ і заступило. 2) Занимать, занять, преграждать, преградить (дорогу). Де не візьметься вогонь, — увесь шлях заступив. Рудч. Ск. II. 75. Йому калина дорогу заступила. О. 1862. IV. 27. А тяжкії воріженьки заступили доріженьки. Чуб. V. 248. 3) Заходить, зайти за что. Як хто їде, або йде було мимо, то він заступить за, коморю, чи за двері, щоб не здоровкатись. Г. Барв. 160. Шкода від нас за мури заступати, на козаків гармати риштувати. К. ЦН. 174. 4) Начинаться, начаться (о днѣ и пр.). Заступало свято, настав багатий вечір. Мир. Пов. І. 136. 5) Вступать, вступить (въ должность). Тільки старостою заступив, а ти вже мене й старшиною робиш. Грин. II. 245. 6) Замѣнять, замѣнить, замѣщать, замѣстить. 7) Защищать, защитить. Мил. 196. Хто мене (без матері) буде тепер заступать? Мил. 201. Було б кому заступити дочку від силоміття. Г. Барв. 509. Заступи мене, Боже, при лихій годині! Заступи, Господи, заборони хрестінську худібку. Шух. І. 192.
Кишкатий, -а, -е. Съ краснымъ наростомъ на головѣ (объ индѣйскомъ пѣтухѣ). индик кишкатий! говорится о спесивомъ человѣкѣ. О. 1861. XI. Кух. 16.
На́глий, -а, -е. 1) Скорый, быстрый. 2) Внезапный, неожиданный. Тут матінку уже не страх, а нагла радість стрепенула. Мкр. Г. 56. ...Божий суд правдивий, наглий, серед шляху тебе осудить. Шевч. 606. на́гла смерть. Скоропостижная смерть. Боронь, Боже, від наглої смерти.
Обчіркач, -ча, м. Циркуль. Вас. 147.
Понаговорювати, -рюю, -єш, гл. 1) Наговорить (во множествѣ). 2) Наклеветать (во множествѣ). Всі знали Борюха, навіть годили йому, щоб часом не понаговорював чого на дочок. Левиц. І. 180.
Роспеститися, -щуся, -стишся, гл. Избаловаться. Хоре коли не вмре, то роспеститься. Ном. № 8151.
Сучка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сука. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 484. 3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255. 4) Родъ кушанья. Чого то з сього святого хліба не зробиш? усячину: діда, братка, рябка, сучку, каленика. О. 1862. XI. Кух. 27. 5) Поплавокъ, привязанный къ якорю дуба. Мнж. 179.
Хреститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Креститься, принимать крещеніе. 2) Креститься, осѣнять себя крестнымъ знаменіемъ. Наше діло Богові молиться, Спасителю хреститься. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДОПЛІКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.