Бобрик, -ка, м. 1) Ум. отъ бобер. 2) Родъ мѣдной пуговицы; такія пуговицы гуцулы наготовляютъ сами, употребляя ихъ для украшенія кожаныхъ поясовъ, кож. сумокъ и пр.
Верховий, -а, -е. 1) Верховой. Да сто коней верхових, а сімдесят возових.
2) с. м. Верховой; всадникъ. Послали верхового, щоб подав звістку. Дали проїхати верховим і ридванові.
3) верховий вітер. Сѣверовосточный вѣтеръ.
4) верхові вила. Вилы, которыми подаютъ сѣно на высокіе стоги и скирды.
5) верхова хата. Хата съ соломенной крышей, въ противоположность землянкѣ.
6) — хвиля. Гарасько ж на талан і диво якось до берега прибивсь. Чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила?
Відпічнути, -ну, -неш, гл. = відпочити.
Воловарь, -ря, м. = воларь.
Залої́тися, -лою́ся, -ї́шся, гл. 1) Засалиться. 2) Облѣпиться чѣмъ. Залоївся камінь, бо зерно було сире, то мов тістом замазав хто.
Повідживляти, -ля́ю, -єш, гл. Оживить (во множествѣ).
Поправити Cм. поправляти.
Пульча, -чати, с. = пуля 1.
Рознемсатися, -саюся, -єшся, гл. = розрюматися.
Серм'яга, -ги, ж. = семеряга. Ум. серм'яжка.
